Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Губерна́тор, -ра, м. 1) Губернаторъ. Чуб. V. 973. Вийшов до Ївги губернатор з судящими. Кв. П. II. 74. 2) Управляющій имѣніемъ. Панів-дідичів ніколи й не бачили. Майонтком правили губернатори. О. 1862. II. 58. Ум. Губерна́торчик. Паночку, губернаторчику, голубчику, сьому не правда! Кв. П. II. 73.
За́білка, -ки, ж. = забіл. Желех.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Зги́бель, -лі, ж. Погибель.
Невибірний, -а́, -е́ Неизбирательный.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій. Ном. № 8917.
Перецілувати, -лую, -єш, гл. Перецѣловать. Усіх (дівчат) отак перецілує. Грин. III. 109.
Розжвакати, розжвя́кати, -каю, -єш, гл. 1) Разжевать. Таке жилаве тісто, що й не розжвякаєш. 2) Обдумать. Чуб. І. 250. Перше розжвакай, що маєш робити, або казати. Ном. № 3484.
Розімлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розімліти, -лію, -єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить. Ном. № 404. 2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Рудч. Ск. І. 69. Ум. розумненький, розумне́сенький.