Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Подай сюди щось замашне забити кілок. А там смерть страшна і коса замашна. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму.
Мить, -ті, ж. Мигъ, мгновеніе. Як махнув, так у одну мить і набрав води. Все змішалось в одну мить і злилось докупи. Коли хто випалить з рушниці, ти в ту ж мить побачиш світ. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків. І миттю осідлавши рака, схвативсь на його як бурлака. говорити миттю. Говорить скороговоркой.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко.
Повипікати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Выпечь (во множествѣ).
2) Выжечь (во множествѣ). Повипікала йому очі. Коню очі повипікав.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки.
Сіркувати, -кую, -єш, гл. Мазать стѣны полубѣлой глиной передъ окончательнымъ бѣленіемъ. Давайте глини, будемо сіркувати, а послі побілуємо.
Уроки, -ків, м. Сглазъ. Виливали переполох, вмивали од уроків. Від уроків і Бог не заховає. На бджолу уроки нападуть. Ум. уро́ченьки. Ув. уро́чища. Вишептати уроки-урочища. У гуцуловъ въ ед. ч.: уро́чище.
Хрупка, -ки, ж. Хрящъ, маленькая косточка (въ тѣлѣ).
Чмара, -ри, ж. Призракъ, привидѣніе? У! чмарою так і лізе! Так і сичуться до нас, як чмара та.