Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Гризо́та, -ти, ж. 1) = Грижа. 2) Ссора. Соловейків обминала, щоб не було між нами тієї гризоти, тієї змажки та лайки.
Запетлюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Завязаться петлей. 2) Переносно: закабалиться, наняться на тяжелую службу. Та це запетлювавсь на цілий рік.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки.
Підсмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. підсмикатися, -каюся(-чуся), -єшся(-чешся), гл. Поддергивать, поддернуть, подбирать, подобрать платье. І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася.
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки.
Приволокти Cм. приволікати.
Пужак, -ка, м. = пужално.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Супруга, -ги, ж.
1) Три или четыре пары воловъ, комплектъ, необходимый для плуга. Волів супруга добра.
2) = супряга. Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже в супруги йде, а дальш-дальш, уже й піший. Я зїм у супрузі.