Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Ивка, -ки, ж.
1) пт. = евка.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів.
Побічниця, -ці, ж.
1) Часть стола: горизонтальная планка, соединяющая ножки.
2) Боковая доска колыбели.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. У неділю поприходять з служби.
Похававкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о перепелѣ).
Роспускати, -ка́ю, -єш, сов. в. роспусти́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Распускать, распустить, дозволить разойтись. Роспустив коні по всій оболоні. Роспустив вівчарь вівці та по крутій горі. Роспустив військо козацьке в славнім місті Жаботині. Кажуть таки, що не швидко їх роспустять. — Не журись, може ти його і сього вечора побачиш.
2) Распускать, распустить, распростереть, отпускать, отпустить, дать развернуться, распуститься. Ой ти, дубе кучерявий, нащо гілля роспускаєш. Як широка сокорина віти, роспустили. Косоньку роспущу. Наша пані хупава роспустила рукава. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хвіст роспустив. Канчук роспускає. Роспустіте ж ви шовковий невод. Червонії хрещатії давнії корогви.... роспустив, до води похилив. — губи, морду, язика. Говорить лишнее, много говорить, кричать. Та цить, невістко, та не распускай губи, як бачиш коцюбу, то позбіраєш зуби. Роспустив морду, як халяву. Не дай рукам волі, то й сам ке підеш у неволю, та язика ще не роспускай. — сльози. Расплакаться. Дивлюсь, а наша Уляна і сльозоньки распустила. — патьоки. Разревѣться. Чого роспустив патьоки? Адже не била, дак і мовчи!
3) Развязывать, развязать. Роспустив того міха, гад і поліз, і поліз з нього.
4) Распарывать, распороть. Піря вгорі, мов подушку що роспустило. Роспустю собі черево, повиймаю тельбушки. — шкіру. Разрѣзывать, разрѣзать кожу на куски.
5) Распространять, распространить. Роспустив королівські листи.
6) Распускать, распустить, избаловать. Бог нас покарає, що ми так дитину роспустили.
7) Распускать, распустить, растворять, растворить (въ жидкости). Вода вбірає або роспускає в собі по дорозі багато частин. О льдѣ: расплавить. Лід распусти.
8) Гасить, погасить (известь).
Старча, -чати, с. Дитя-нищій.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ.
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Прямо москаля в лоб хрусь!