Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурка, -ки, ж. 1) Бурка. КС. 1882. XII. 592. ЗОЮР. І. 302. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. Ком. ІІ. № 159. 2) Родъ башлыка у опанчі. Гол. Од. 18. 3) = картопля. Фр. Пр. 130. 4) = буря. Вх. Уг. 229. Ум. бурочка.
Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Макс. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. Макс. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. Харьк. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака. Левиц. І. 535.
Лямцеві чоботи. Валенки. Н. Вол. у.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Осінщина, -ни, ж. Дань, подать зерномъ помѣщику отъ крестьянъ осенью.
Повідкуплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Откупиться, выкупиться (многимъ).
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.