Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабача́, -ча́ти и бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Вороня, -няти, с. Вороненокъ. Ум. воронятко.
Заличко́вувати, -вую, -єш, сов. в. заличкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть, замаскировать, закрыть плохое лучшимъ. Чи ви бува не заличкували льону: він зверху гарний, а насподі який? Лебед. у. Другий бік у каністасеві аж ніже ж тобі не заличкований: гвіздочки тобі та горити́чки на видлі. Екатерин. г.
Змій, змія, м. Змѣй, драконъ. Змій робиться з простої гадини, тілько їй треба так де-небудь пробути, шоб вона сім год не чула ні дзвона, ні чоловічого голосу. Тоді у неї почнуть рости крила.... і летить. Мнж. 9. І був коло Києва змій, і кожного году посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. ЗОЮР. II. 27. Ум. змійок. Рудч. Ск. II. 187.
Капосний, -а, -е. Пакостный, вредный, злой, дрянной. Цить, капосний! Либонь не знає... ще й огризається, щеня! Гліб. І в хату капосна баба не пусте. Канев. у.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.