Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Нахилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. нахилитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться. От нахилився, а він взяв мене за бороду. Рудч. Ск. І. 117. 2) Склоняться, склониться (къ чему).  
Нерозум, -му, м. Неразуміе, глупость. Желех.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Чуб. III. 395. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. Г. Барв. 466. І я тепер на приспівки їм здався. К. Іов. 63.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Хуря, -рі, ж. = хурія.