Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ. 2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127; б) — сльози. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127, Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130; в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata. Шух. І. 22.
Кузка, -ки, ж. = кузька. Напала на капусту кузка. Черк. у.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Побабчитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться старухой. Домаха дівкою посивіла і побабчилася.
Приржавіти, -вію, -єш, гл. Покрыться слегка ржавчиной.
Розважити, -ся. Cм. розважати, -ся и розважувати, -ся.
Розгов'ядний, -а, -е. = марнотратний. Вх. Лем. 462.
Черговець, -вця, м. Очередной козакъ, назначенный на стражу и пр. Одна малеча в куренях зосталась, і черговців, що про посли стояли, насилу вдержав я на чаті в заліку. К. Бай. 36.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер! Лебед. у.