Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визивка, -ки, ж. Брань, ругательныя слова. Вх. Лем. 397.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Закува́ти Cм. заковувати.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Околотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Обмолотить снопы не развязывая ихъ. 2) околотити хату. Покрыть крышу околотом.
Подоварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Довариться (во множествѣ).
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.
Супротивний, -а, -е. Противный, идущій напротивъ. А із низу буйний вітер повіває, а по Чорному морю супротивна хвиля вставав. АД. І. 186.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода. Канев. у.