Анта́ба, -би, ж. Рукоять, рукоятка, ручка. Ум. Анта́бка.
Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Ґалда, -ди, ж. Взятка.
Мерша́нка, -ки, ж. Корова.
Невпокій, -кою, м. Безпокойство; волненія, тревоги. За дурною головою і ногам невпокій. Загинула його проба пера серед невпокою життя громадського. Поривало хлопця до сваволі, до невпокою.
Неткаха, -хи, ж. Не умѣющая или лѣнящаяся ткать. Да сказали: Марусенька непряха, а матінка (в) Марусеньки неткаха.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м.
1) Пачкунъ.
2) Волкъ; крупный звѣрь.
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Покладні гроші.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата.
2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький.
Сапай, -пая, м. Въ загадкѣ — носъ. Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм, сапай.