Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Ум. Дни́щечко.
Заціди́ти, -джу́, -диш, гл. Сильно ударить, хватить. Турн перший зацідив Енея, що з плеч упала і керея. По потилиці й заціде.
Зеленя́к, -ка, м. 1) Насѣк. золотой жукъ, Cetonia aurata. 2) пт. зеленушка. Fringilla chloris.
Оббризькувати, -кую, -єш, сов. в. оббри́зькати, -каю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Зірочка зійшла, усе поле освітила.
2) Просвѣщать, просвѣтить.
Перемочувати, -чую, -єш, сов. в. перемочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Измачивать, измочить.
Прилітити, -та́ю, -єш, сов. в. прилеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Прилетать, прилетѣть. Прилітає зозуленька над ними кувати. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти, будуть мені приносити од родоньку вісти. Прилетів орел з чорної хмари.
2) Быстро приходить, придти, пріѣхать, прибыть.
Сирян, си́ряний, -а, -е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай.
Теряти, -ря́ю, -єш, гл.
1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Літа мої молодії, марне вас теряю.
2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє.
Хворий, -а, -е. Больной. Не вставай: ти хвора. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть.
