Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Жартли́вість, -вости, ж. Шутливость. Дівоцька жартливість. Мир. Пов. I. 145.
Зніміти, -мі́ю, -єш, гл. Онѣмѣть.  
Камінюччя, -чя, с. соб. Камни. Нав'язали їй на руки і на ноги камінюччя. Кв.
Ковган, -на, м. 1) Кусокъ льда или облитаго водой и замороженнаго кізяка, на которомъ дѣти катаются съ горъ. 2) Кабанъ. Мнж. 89. Харьк. г.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Лубен. у. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Грин. II. 186. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара. Грин. II. 167. 2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать. Мнж. 189.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Узяхарь, -ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.
Утишка, -ки, ж. Затишье.