Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця.
Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок.
Навтина́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Отрубить (во множествѣ). 2) Наурѣзывать.
На́в'язь, -зі, ж. Навязчивость, привязыванье. Не йдімо повз корчму, бо там куми та побратими, то буде нав'язі багато.
Нагріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нагрі́ти, -рію, -єш, гл. Нагрѣвать, нагрѣть. Ну, то й справді нагрівай окропу. нагрі́ти чупри́ну. Поработать до нота.
Плаксійка, -ки, ж. Плакса. Така плаксійка: є чого, нічого, — усе плаче.
Попрохати, -ха́ю, -єш, гл. = попросити.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку.
Шкодник, -ка, м.
1) = шкідник.
2) Шалунъ, проказникъ.
