Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. О. 1861. XI. Кух. 26. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, — нічого не тямле. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Прицмокнути Cм. прицмокувати.
Прищавити, -влю, -виш, гл. = причавити. Днищем прищавила. Г. Барв. 520.
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив. Шух. І. 109. Желех.
Стуг, -га, м. Костеръ. Левч. 60.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє. Дещо.
Шпалера, -ри, ж. Кусокъ обой. Та кімната була обклеїна такими самими шпалерами, які були в її почивальні. Левиц. І. 490. Ум. шпалерна. Г. Барв. 101.