Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарі́нок, -нку, м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.
Засяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. І. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. Мир. ХРВ. 29. 3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. Мир. ХРВ. 4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Зростний, -а, -е. Взрослый. Левч. 10.
Мі́стище, -ща, с. Дѣтскій послѣдъ, младенческое мѣсто, placenta. Вх. Зн. 36.
Невигідно нар. Неудобно.
Побіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. побілити, -лю́, -лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Нащо мені, моя мати, личко побілила? Чуб. V. 462. Побілили... полотно. Рудч. Ск. II. 44.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Уніятка, -ки, ж. Уніатка. Так і ти, бабусю, була уніяткою? О. 1862. II. 58.