Загорідка, -ки, ж. Ум. отъ загорода.
Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! як віл лизнув! Исчезло. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Ум. подвіренько, подвіронько. подвір'ячко. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка.
Позасуджувати, -джую, -єш, гл. Засудить, осудить (многихъ). Куди ж їх позасуджували? — Аж у Сібір.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою.
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Cм. прохатарь.
Ростулюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростулятися.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.