Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бом! меж., выражающее ударъ колокола. Бом, бом, бом!... на службу божу дзвонять. Грин. II. 112.
Воробень, -бня, м. = воробець. О. 1862. X. 34.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве! Вх. Уг. 232.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Обмірок, -рка, м. Недозрѣвшее, засохшее зерно. Cм. замірок.
Опадати, -да́ю, -єш, сов. в. опасти, опаду́, -де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Ой на дубі кучерявім широкий лист опаде. Мет. 15. Вітер повіє, сонце пригріє, роса опаде. Чуб. V. 180. 2) Нападать, напасть, наброситься со всѣхъ сторонъ. Г. Барв. 447. Отсе біда мене опала з тими чужоземцями! Св. Л. 173. Лихі, худі собаки опат санки. Левиц. І. 230.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Правторити, -рю, -риш, гл. Ссылать, засаживать, упрятывать, отдавать. Свій свого в неволю правторить. Мир. ХРВ. 86.
Щикнути Cм. щикати.