Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться. Ном. № 13013.
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто. Г. Барв. 352.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Уточка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Хавав меж., выражающее крикъ перепела. Ховав! — крикнула пані Висока з-за листу і таки справді злякала молодих людей. Левиц. Пов. 245.
Чухати, -хаю, -єш, гл. Чесать (зудящее мѣсто, но не гребешкомъ). Де у кого не свербить, там ся не чухає. Ном. № 9756.