Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Добіра́ння, -ня, с. Подбираніе, выбираніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.
Дозолоти́ти Cм. Доволочувати.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Ріження, -ня, с. Сѣмя мужское. На сорочці у неї я бачила ріження — такі пятий, що бувають після гріха з чоловіком.
Тонути, -ну, -неш, гл. Тонуть. Що в воді не тоне, а в землі не гниє?
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі.
Чмирь, -рю, м.
1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна.
2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру.
3) —ря. Чумазый.
