Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати. Павлогр. у.
Відмовка, -ки, ж. Отговорка. Віддати без жадної відмовки.
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Макс. (1849) 45. Вони не так старі, як давні. Ном. № 8645. В давній дуже жив він вік. Котл. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. МВ. І. 16. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Чуб. І. 56. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. Рудч. Ск. I. 59. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Ном. № 1753. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків. МВ.
Жихуне́ць, -нця́, м. Раст. чистотѣлъ, Chelidonim majus L.
За́вертень, -тня, м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Сим. 37. Нічим вовкові блювати, так завертнями. Ном. № 2823.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Списувати, -сую, -єш, сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. Стор. II. 145. 2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. ЗОЮР. І. 71. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63. 3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шкуру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Мет. 10. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб'ю твоє біле личенько в кімнаті. Чуб. V. 312.
Таш, -шу, м. тата, ші, ж. Балаганъ, палатка. Харьк. Полт. Херс. Въ словарѣ Д. Эварн. — родъ брезента для накрыванія возовъ; полотно, которымъ обтянутъ балаганъ. Екатер. у.
Цирклювати, -люю, -єш, гл. Осуждать, пробирать, распекать. Вони ж цирклюють з-за дурнички так вчених і старих людей. Алв. 6.