Білобокий, -а, -е. Съ бѣлыми боками. Біг кінь білобокий через яр глибокий. Чаще всего служить эпитетомъ къ слову сорока. А сорока білобока на скрипочку грає. Ум. білобокенький.
Верствак, -ка, м. Ровесникъ.
Гисторія, -рії, ж. = історія. Українська гисторія.
Корчівка, -ки, ж. 1) Выкорчеванное мѣсто. Се корчівка: тут були колись грабки — він вирубав, після викорчував та й почав сіяти. 2) Нижняя доска въ корці колеса водяной мельницы.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).
Позасватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ).
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Укресати, -шу, -шеш, гл. Высѣчь (огня).
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.