Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помовляти

Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВЛЯТИ"
Ґрундзюва́тий, -а, -е. 1) Узловатый. 2) Переносно: замысловатый.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. Гол. III. 392. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Чуб. V. 102. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр. Шух. І. 237.
Перескаржити, -жу, -жи́ш, гл. = перешкожати. ...перескаржили у її роботі. Гн. II. 125.
Повикликати, каю, -єш, гл. Вызвать (многихъ). Повикликай усіх дітей. Грин. І. 236.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця. Мнж. 124. Грин. І. 219.
Припоручати, -ча́ю, -єш, сов. в. припоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Припоручаю тобі твого брата. Г. Барв. 406.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Вх. Лем. 480. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. ІІ. 9.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.