Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помовляти

Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМОВЛЯТИ"
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Передуванити, -ню, -ниш, гл. О землѣ: передѣлить. Черниг. г.
Повиплюскувати, -кую, -єш, гл. Выплеснуть (во множествѣ).
Поспатися, спимо́ся, спите́ся, гл. Заснуть (о многихъ). Вони слухали, слухали й трохи не поспались. Левиц. Пов. 141.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Прикорчити Cм. прикорчувати.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ. Вх. Зн. 58.
Укоренити 2, -няю, -єш, сов. в. укоренити, -ню, -ниш, гл. Укоренять, укоренить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.