Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поміч

Поміч, мочі, ж. Помощь. ЗОЮР. І. 65. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Ном. № 5909. Милосердого Бога на поміч не прохали. Макс. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки. Чуб. III. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 298.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМІЧ"
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Вертіння, -ня, с. 1) Вертѣніе. 2) Сверленіе.
Збахта́ти, -та́ю, -єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала. Гол. II. 279.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Непутній, -я, -є. Безпорядочный, непорядочный.
Очковий, -а́, -е́ Очковый.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів. Стор. МПр. 40.
Похожалий, -а, -е. О человѣкѣ: непосидящій; о вещи: переходящій изъ рукъ въ руки. Рк. Левиц.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты). Мнж. 193.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман. К. ПС. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.