Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відкривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відкрити, -крию, -єш, гл. Открывать, открыть; обнаруживать, обнаружить. Прийшла його мила, китайку відкрила. Н. п. Я ж тобі всю правду відкриваю. Чуб. V. 825.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Жвакота, -ти, ж. Жеваніе, чавканіе.
Змережуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. змережитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Испещряться, испещриться узорами и пр. 2) Расшиваться, расшиться мере́жками. 3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Каплун, -на, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. Н. п. (О. 1861. II. 6). В маслі каплунів зготувати. ЗОЮР. І. 321. 2) Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Охиба, -би, ж. Погрѣшность, ошибка.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Шовчина, -ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ком. Р. Н. 65. Ум. шовчи́нка.