Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братим, -ма, м. = побратим. Да брати ж мої, братими горілки нап'ються. Чуб. V. 1019.
Господе́вий, -а, -е = Госпо́дній. Кара Господева. Шевч. 331.
Дігтя́рня, -ні,, ж. Дегтярный заводь. У бору була дігтярня, де наш чоловік дьоготь гнав. Харьк.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Наборошни́ти Cм. наборошнювати.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі. Левиц. І. 282.
Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Угор. Cм. підра. 2) Полка. Шух. І. 214, 199.
Полежань, -ня, м. Бекасъ. Мнж. 189.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Протовплюватися, -лююся, -єшся ж протовпля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прото́впитися, -плюся, -пишся, гл. Протискиваться, протиснуться въ толпѣ. Петро протовплявсь усе дальш. К. ЧР. 260. За народом так насилу протовпились до хати. Кв.