Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. І. 157.
Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча. Левиц. І. 339.
Козиряти, -ря́ю, -єш, гл. 1) Ходить съ козыря (при игрѣ въ карты). 2) Храбриться, козырять. Одначе як не козиряв, утратив силу над собою. Мкр. Г. 19.
Ло́дді, -дів, ж. мн. = лодя. Черниг. у.
Мовча́ння, -ня, с. Молчаніе. Христя і рада тому мовчанню: ніщо їй не забороняє думати. Мир. Пов. II. 84.
Надмоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. надмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Вымолачивать, вымолотить часть.
Нахвалюватися, -лююся, -єшся, гл. = нахвалятися.
Невдалеку нар. Неподалеку.