Го́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать. Знати, вона мною гордить. Убогими не гордили.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный.
Однорілля, -ля, с. Разъ вспаханное поле; поле засѣянное послѣ однократной вспашки.
Осмикувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмикати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. осмикнути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = обсмикувати, -ся, обсмикати, -ся, обсмикнути, -ся.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый.
Позатомлювати, -люю, -єш, гл. Истомить, изнурить (многихъ).
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Риндзак, -ка, м. Желудокъ.
Чельний, -а, -е. = чільний.