Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штукарка

Штукарка, -ки, ж. Забавница, проказница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКАРКА"
Балабанський, -а, -е. ? Ус балабанський чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Буріння, -ня, с. Разрушеніе.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Зукрасити Cм. зукрашати.
Нерівень, -вня, м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068.
Порозсідлувати, -лую, -єш, гл. Разсѣдлать (во множествѣ).
Почудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подивиться, поудивляться нѣкоторое время.
Рямено, -на, с. Оконная рама, переплетъ оконной рамы. Застукали в рямено того вікна. Екатер. у. (Залюб.).
Сідач, -ча, м. Раст. Inula hirta L. ЗЮЗО. І. 125.
Штанина, -ни, ж. Одна калоша брюкъ. Ой піду я до млина, а у млині новина, роздер мельник штанину. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУКАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.