Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штукарка

Штукарка, -ки, ж. Забавница, проказница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТУКАРКА"
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854., Ум. До́вшенький.
Дунду́к, -ка́, м. 1) Индѣйскій пѣтухъ. 2) Насмѣшл.: старый хрычъ. Но сей плачу того байдуже, на прозьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє. МВ. І. 107.
Навга́дь нар. Наугадъ, наобумъ. Загубив мірку клятий жид та так навгадь і зробив, через те й малі двері. Камен. у.
Насміяти, -смію́, -смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Остружини, -жин, ж. = острушки 2.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТУКАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.