Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.
Винити, -ню́, -ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Застиди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. = засоромити.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Пазуха, -хи, ж. 1) Пазуха. Не грій гадюку в пазусі, бо вкусить. Посл. А воно, як янголятко, нічого не знає, маленькими ручицями пазухи шукає. Шевч. 74. 2) Cм. ґельґів, сокира. Шух. І. 175, 176. 3) На большой лодкѣ, называемой дуб — помѣщеніе для пассажировъ и груза. Вас. 151. Ум. пазушка. Нарвали повнісінькі пазушки огірків. Левиц. І.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Підшийник, -ка, м. = підчіпок. (Залюб.)
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.