Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Чуб. II. 94. Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко! Чуб. V. 207.
Виплюснути, -ну, -неш, гл. Выплеснуть. Черниг. у.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Кобилка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кобила. Тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Ном. № 11439. 2) У гребенщиковъ: инструментъ для нарѣзки зубьевъ гребня. Вас. 164. 3) Ручка весла (гребки), перпендикулярная къ ло́паті (на днѣпровскихъ лодкахъ, дубахъ). Мнж. 179. 4) Часть лука, употребляемаго шерстобитами. Cм. лук. Черниг. у. 5) Подставка для струнъ у скрипки, бандуры. КС. 1882. VIII. 282. 6) Грудная кость у птицъ (cicada). 7) Палка, употребляемая въ дѣтскихъ играхъ дідо́к і матка. Ив. 25, 29. 8) Часть начиння. Cм. начиння 3. Шух. І. 256. МУЕ. III. 18. 9) Насѣк. Aphrophora. Вх. Пч. І. 5.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.
Попідсолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Турчинка, -ки, ж. = туркеня. Ой дав би я у замінку дві турчинки за єдную Катеринку. Грин. III. 610.
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.