Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Cм. збіжжя.
Міх II, міха, м. 1) Мѣшокъ. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Пішов з пустим міхом по порожні клуні. 2) Мѣхъ для раздуванія. Здихнув тяжко та важко, мов ковальський міх.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка.
Понакурювати, -рюю, -єш, гл. Накурить (о многихъ). Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно!
Потішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. потішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, утѣшаться, утѣшиться. Іду селом, ревне плачу, — ви, вороги, потішайтеся.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. .
Січовик, -ка, м. Житель Сѣчи, запорожець.
Смертній, -я, -є. Относящій къ смерти. Там смертня тінь, непоряд, руйнування.
Цуркий, -а, -е. 1) Въ видѣ палочекъ. 2) О соли: крупный. Цурка сіль. Ум. цурке́нький. Мабуте у пічі вугілля дрібне.... чи ба яке цуркеньке.