Архв'я́нка, -ки, ж. Арфистка.
Вискічка, -ки, ж. = вілка.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Журба сорочки не дасть. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. От журба йому твій кінь Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Козак журби не має. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.
