Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помимрити

Помимрити, -рю, -риш, гл. Побормотать нѣкоторое время. Помимрив, помимрив шось. Мнж. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИМРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМИМРИТИ"
Архв'я́нка, -ки, ж. Арфистка.
Вискічка, -ки, ж. = вілка. Вх. Уг. 230.
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Ном. № 2259. Журба сорочки не дасть. Ном. № 2260. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. Мет. 135. От журба йому твій кінь Н. Вол. у. Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Н. п. Козак журби не має. Ном. № 717. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. Єв. Мр. IV. 19. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Борз. у. Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя. Чуб. V. 700.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.
Копієчка, -ки, ж. Ум. отъ копійка.
Повидло, -ла, с. = павидло.
Покукурікати, -каю, -єш, гл. Покукарекать.
Пральник, -ка́, м. = праник.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Хряпкий, -а, -е. О дорогѣ: покрытый колотью. Хряпкий шлях.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМИМРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.