Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

померти

Померти, мру́, мреш, гл. Умереть, помереть. Як помру, а ти будеш жива, прийди, подивися, де моя могила. Чуб. V. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОМЕРТИ"
Відлютувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Перезлиться. 2) Отпаять.
Гакуватий, -а, -е. Крючковатый.
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Грин. III. 185. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. Галич. 1867. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. Чуб. V. 355. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Pauli. Ум. кавале́рочок. Мил. 216.
Майстра́цький, -а, -е. = магистратський. Всі майстрацькі бургомистри. КС. 1882. V. 353.
Насмикувати, -кую, -єш, сов. в. насмикати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать. Ворона напряде, сорока насмиче. Чуб. V. 1144.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Повсть, -ті и -ти, ж. Войлокъ. Мали собі од вітру і хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182. повсті бити. Дѣлать войлокъ. Сим. 197.
Свинюх, -ха, м. Раст. Salvia verticillata. Вх. Пч. І. 12.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОМЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.