Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гоголь, -ля, м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306.
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства. Левиц. І. 68.
Дяконі́вна, -ни, ж. Дочь діакона.
Леле́чище, -ща, м. Ув. отъ лелека.
Лука́во нар. Лукаво, коварно. Чуб. І. 163. І небилиці вимишляєш, народ лукаво ввесь лякаєш. Котл. Ен.
Нелюбонько и нелюбочко, -ка, м. Ум. отъ нелюб.
Палати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Пылать. Круг неї полум'я палало. Котл. Ен. І. 38. Восковая свічка цілу ніч палала. Грин. III. 690. Лютим огнем, яростію палають без міри. Чуб. V. 448. 2) Пылать, страстно рваться. Він палає продати воли, а тут купця нема. Волч. у. 3) Очищать ошелушенное зерно (проса, ячменя, гречи) отъ шелухи или зерна подсолнечника отъ пустыхъ и пр. встряхивая ихъ особымъ образомъ въ корытцѣ, отчего легкія части отдѣляются въ верхній слой и отлетаютъ. Черниг. у. Cм. опалати.
Перевозець, -зця, м. = перевізник. Ой ви, хлопці-перевозці, перевезіть мене на той бік Дунаю. КС. 1883. IV. 735.
Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Шейк. Ум. творіннячко.
Уломок, -мку и -мка, м. 1) Отломокъ. 2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.