Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Овес-колосій.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Скрипати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] скрипнути, -пну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. Нанявся — продався: скажуть дверима скрипати, то скрипай.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum.
Хуткий, -а, -е. Скорый, быстрый. Хутка робота. Ум. хутенький.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно).