Беговатий, -а, -е. Ворчливый, сварливый, грубый.
Вузлуватий, -а, -е. 1) Узловатый.
2) Замысловатый.
Гат, -ту, м. гата, -ти, ж. = гатка. Та вже ж тая криниченька гатом загачена. А вже ж тая криниченька гатою загачена.
Друшля́к, -ка́, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета.
Кисирь, -ря́, м. Овцы съ новонарожденными ягнятами. .
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ.
2) — гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував.
Питель, -тля, м.
1) Крупчатка — мельница. Се він собі млин питлем хоче будувати.
2) Мука крупичатая. На питель, на питель пшеничка ся меле.
Сутковий, -а́, -е́ Суточный. Коли кури ходять по дощі, — буде він іти довго (сутковий).
Хоронити, -ню, -ниш, гл.
1) Хранить. Труну спускали полотном, шо ще баба пряла, хоронили його на сорочки. Хорони, Боже!
2) Прятать. Було виплачеться Параска у коморі, виплачеться добре, а від людей хоронила, що щемить серденько.
3) Хоронить. Тіло козацьке находити, в чистім степу хоронити.