Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Навоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Навонять. Желех.
Оточати, -ча́ю, -єш, оточувати, -чую, -єш, сов. в. оточити, -чу́, -чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать. Стор. МПр. 50.
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Притирок, -рка, м. = переріз. Чуб. VII. 576.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Спограти, -раю, -єш, гл. 1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ. 2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає. Чуб. III. 279.
Тварь, -рі, ж. 1) Тварь, твореніе, животное. Шия у вовка суцільна, а не так, як у прочої тварі. Драг. 5. 2) Лицо. Червона гарасівка тобі до тварі. Шейк. Ум. тварючка.
Цмоковина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. Н. Вол. у. Це мокре? я не таку цмоковину орав. Лебед. у.