Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зла́да, -ди, ж. = злагода 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кабаськати, -каю, -єш, гл. Кричать: кабась! кабась! сзывая свиней.
Качконогий, -а, -е. Ходящій по утиному, переваливаясь. Ач, яка качконога. Харьк. у.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. Грин. III. 410. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника. К. Орися.
Напу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. налужитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Надуваться, надуться, напыжиться. Шаровари напужились. Кв. II. 125. 2) Принимать, принять надменный видъ.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Сивоґрунт, -ту, м. Сѣрый смушекъ съ темнымъ подшерсткомъ. Вас. 198.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.