Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого. Угор.
Ґре́чний, -а, -е. Учтивый, любезный, милый. Бувай же здорову ґречний молодче, ґречний молодче, Іване-хлопче! Чуб. ІІІ. 283.
Давону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Оселість, -лости, ж. Осѣдлость.
Петро, -ра, м. пт. дергачъ. Вх. Лем. 448.
Посягати, -га́ю, -єш, сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. ІІІ. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться. Лохв. у.
Римарь, -ря, м. Шорникъ. Cм. лимарь.