Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Іде біднє в полонинку. біднята. Бѣдные люди.
Доди́батися, -баюся, -єшся, гл. Ходить (о старикѣ), пока случится бѣда.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки.
Калія, -лії, ж. Индиго, синяя краска. Синій як калія. Так було б'є, що під очима як калія синє.
Крошня, -ні, ж.
1) Рыболовный сакъ.
2) Верхъ, будка повозки. Ум. кроше́нька.
Первістка, -ки, ж. Первенецъ женскаго пола. Так то вже кохає та пестить Горпина свою первістку, і з рук не спускає. У моєї корови теличка первістка.
2) Родившая первый разъ.
3) Первый разъ отелившаяся корова. Ум. первісточка.
Ти-ди-ди, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ти-ди-ди, ти-ди-ди до дівчини.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. 2) = вербний. Цвітна неділя.
Шірінька, -ки, ж. Разрѣзъ спереди въ штанахъ. Также въ околышѣ шапки. Побачиш старинні шапки, що тепер виводяться: високі, з плисовим верхом і ширінькою на смусі.