Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вибуртувати, -тую, -єш, гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.
Вигубляти, -ля́ю, -єш, гл. = вигублювати. КС. 1882. IX. 588.
Витаскати Cм. витаскувати.
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ. Вх. Лем. 443.
Пов'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязать, надѣть. Я пов'яжу на голову червону скиндячку. Кв. 2) Связать (во множествѣ). (П'яних) пов'язав. Чуб. II. 362. Сирою сирицею назад руки пов'язано. АД. І. 90. Ой зійдуться вороженьки снопики пов'яжуть. Чуб. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Мет. 60. Ой пов'яжу льон, ой пов'яжу льон хоть сирою дубиною. Чуб. Взяли мене (калину) поламали і в пучечки пов'язали. ЗОЮР. II. 243.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Чужовірний, -а, -е. Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.