Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полковництво

Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛКОВНИЦТВО"
Жо́лу́дик, -ка, м. Ум. отъ жолудь.
Курохват, -та, м. = курокрад. Прибіг к троянцям, засапався, мов з торгу в школу курохват. Котл. Ен.
Неприродно нар. Неестественно, ненатурально.
Нестеменно нар. Точь-въ-точь. Окунів небіж та й Окунів, — нестеменно Окунів. Мир. ХРВ. 16.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців. Г. Барв. 4.
Пообмірювати, -рюю, -єш, гл. Обмѣрить, измѣрить (во множествѣ).
Реготи, -тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Чіпє, (п'я, с. ?) = очепа. Вх. Зн. 45.
Шишкати, -каю, -єш, гл. Толкать. Півника того під боки шишкає. Коли ж воно надумалось та: какаріку! Грин. 1. 287.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛКОВНИЦТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.