Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поліщук

Поліщук, -ка, м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЩУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІЩУК"
Безсоромно нар. Безстыдно.
Вимережити Cм. вимережувати.
Ґаздівни́й, -а́, -е́. Хозяйственный. Желех.
Дзе́ркало, -ла, с. Зеркало. Кв. Ном. № 5227. Ум. Дзе́ркальце. Ком. ІІ. 41. МВ. І. 25.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Незграбно нар. Неловко, неуклюже.
Перерізати Cм. перерізувати.
Попів 2, -пова, -ве Принадлежащій попу. Чиї ворота минеш, а попових не минеш. Ном. № 216.
Смердюха, -хи, ж. Вонючій предметъ. Н. Вол. у.
Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІЩУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.