Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

політура

Політура, -ри, ж. Лакъ. Махнув у столярню і вніс політуру. Св. Л. 223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТУРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІТУРА"
Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть. Желех.
Каштелянський, -а, -е. Кастелянскій.
Лахаш, -ша, м. Плохой, изорванный сапогъ? Скидай свої лахаші, бери наші камаші. Гол. І. 143.
Набазі́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набазі́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться, набалтываться, наболтаться.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Хвосьнути, -ну, -неш, гл. = хвисьнути. Хвосьнув коня батогом. Грин. II. 179.
Цивільний, -а, -е. Гражданскій, штатскій. (Салдати) багато цивільних людей постріляли. Гн. І. 74.
Цурочка, -ки, ж. Ум. отъ цурка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІТУРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.