Діво́цький, -а, -е = Дівочий. Жаль мені русої коси і дівоцької краси.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Карбований, -а, -е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований.
2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія.
3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований.
4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.
Лю́тер, -тра, м. = лютор.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Печениця, -ці, ж. Сушеные яблоки или груши.
Приплюскнути, -ну, -неш, гл. Зачахнуть, недоразвиться (о зернѣ).
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Шатило, -ла, м. Лгунъ.
