Бех! меж.
1) Бухъ! (о паденіи).
2) Бацъ! (о выстрѣлѣ).
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька.
Заба́гтися, гнеться, гл. безгл. Захотѣться. Забаглось дівчині подивитись на свою вроду. Забаглося води: наче ж і солоного не їв. От забаглося тобі не знати чого.
Калган, -ну, м. Раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. На запікану корінькову купив кубеби й калгану.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці.
Поскубтися, -бемо́ся, -бете́ся, гл. Потаскать другъ друга за волосы (о многихъ). Нема його й на світі, як із своєю ріднею, з мужиком: чи поскубтись, чи побиться, чи й помириться, то все воно, таки сказано, свій брат.
Росяно нар. Росно, мокро отъ росы.
Совманитися, -нюся, -нишся, гл. Двигаться, ходить туда и сюда. Батько й мати Василеві засмучені совманяться по хаті.
