Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полісун

Полісун, -на, м. Лѣшій. Балт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛІСУН"
Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.
Доспа́ти, -ся. Cм. досипати, -ся.
За́здрісний, за́здросний, -а, -е. Завистливый. Заздрісні очі. Камен. у. Заздросний чоловік. Камен. у.
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у.
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Утомний, -а, -е. Утомительный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛІСУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.