Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покрасти

Покрасти, -краду, -деш, гл. Покрасть. Каня ся закрала, курчаток покрала. Чуб. V. 1124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 277.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАСТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРАСТИ"
Братанич, -ча, м. Племянникъ (сынъ брата). Чуб. VI. 292. Н. Вол. у. Камен. у. Опат. 24. Ум. братанчик.
Вабливий, -а, -е. = вабний 2 Желех.
Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Запальни́й, -а́, -е. воспламеняющійся, горючій
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл. 1) Сцѣплять, сцѣпить. 2)руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії. Мкр. Н. 37.
Лаґун, -на, м. Стволъ дерева въ нако́ті. Н. Вол. у. Cм. накіт.
Рінуватий, -а, -е. О землѣ: перемѣшанный съ крупнымъ пескомъ, гравіемь.
Тахля, -лі, ж. 1) Оконное стекло. В деяких вікнах зовсім не було тахоль. 2) Плита. Ум. тахелька.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Цілка, -ки, ж. Цѣльная крупа съ непопорченными зернами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРАСТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.