Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збри́днути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть. Желех.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Мульки́й, -а́, -е́ Жесткій, давящій, жмущій, мозоля тій.
Навбі́льшки нар. = завбільшки.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Налясува́ти, -су́ю, -єш, гл. ? Омельченкові не налясував дощ: година стала. Зміев. у.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю. Лебед. у.
Трийцять и пр. = тридцять и пр.