Гаряч, -чу, м. Сбитень. Дуже змерз був, а як напився гарячу, то й зігрівся.
Дви́нути, -ну, -неш, гл. 1) = Двигнути. Ой чи вийду на танець, — від стараго буханець в потилицю, або в спину, що й ногами вже не двину. 2) Отправиться, двинуться. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати, закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю пічку двину. І двинув він (Оврам) звідтіля в гори. 3) Выстрѣлить. От ми поставили перед ними артилерію, та як двинули з гармат, так бісова черкесня вростіч, та тіка, аж не потовпиться. 4) Ударить сильно. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. 5) Выстроить. На хуторі (Максим) зараз же на перше літо двинув будинок, мов панські хороми.
Кавунець, -нця́
Котрий Cм. которий.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Скупиндя, -ді, м. = скупердя.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене.
Фарбаниця, -ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Згоріла ей фарбаниця, не зістало, лем дві поли.