Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Відмітити Cм. відмічати.
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Гордоро́слий, -а, -е. Гордо растущій. Встрѣчено у Млаки: Колись смереки на горбочку пишно красувались, зеленіли гордорослі, в небо зазирали. Млак. 38.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Притичина, -ни, ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіевск. у.
Пробуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. пробуркатися, -каюся, -єшся, гл. Просыпаться, проснуться, пробуждаться, пробудиться. Византія пробуркалась, витріщав очі. Шевч. 60. Прокинься, милеє дитятко, пробуркайся і проходись. Котл. Ен. II. 37.
Сусідній, -я, -є. Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131.