Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покорчити

Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКОРЧИТИ"
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Запропада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запропа́сти, -паду́, -де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.
Зароси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Измачиваться въ росѣ. Де ти в чорта волочився? Заросився, замочився? Чуб. V. 472.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Понасовувати, -вую, -єш, гл. = понасувати.
Поопускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и опустити, но во множествѣ.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії. Лукаш. 114.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала. Мнж. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКОРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.