Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покійник

Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКІЙНИК"
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Крамський, -а́, -е́ = крамний. Крамська сорочка. Гол. Од. 50. Свита крамська. О. 1861. XI. 26.
Меря́вий, -а, -е. Жесткій, упрямый. Угор.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Гол. II. 107. Мостила мости жовтими покости. Гол. IV. 409.
Потаємний, -а, -е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний... лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68.
Придолинок, -нку, м. Устье долины. Левч. 34. На степку садочок в придолинку. Сим. 202.
Прихильний, -а, -е. Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII.
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть. Угор.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Шавку́н, -на́, м. Мускусная утка. Херс. Ничипоре! дивись лишень — що там ніби мріє? Чи то шавкун, чи то баклан далеко чорніє. Морд. К. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.