Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покалавурити

Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛАВУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛАВУРИТИ"
Бавно нар. Медленно, медлительно.
Зазивни́й, -а́, -е́ Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції. К. ХП. 11
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Небожчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Оливний, -а, -е. 1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу. 2) Масличный.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Пересміятися, сміюся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати. Г. Барв. 314.
Поклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись. МВ. І. 30.
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу. Котл. Ен. V. 33.
Ув'язь, -зі, ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЛАВУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.