Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покалавурити

Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛАВУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЛАВУРИТИ"
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192.
Незлобливість, -вости, ж. Незлобіе.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Пояснення, -ня, с. Объясненіе.
Розібрати, -ся. Cм. розбірати, -ся.
Соборець, -рця, м. 1) Ум. отъ собор. 2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста. О. 1862. IX. 50.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 477.
Шаленство, -ва, с. Безуміе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЛАВУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.