Ага́рський и агаря́нський, -а, -е. Турецкій, магометанскій. А по Чорному морю супротивна хвиля вставає, судна козацькі на три части розбиває. Одну часть взяло — в землю агарську занесло. Въ вар.: В агарянську землю заносило. Синє море не втопило, а в турецьку землю агарянську без кормил прибило.
Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh.
Віяльниця, -ці, ж. Вѣялка. Вже розжився трохи: купив собі віяльницю. Cм. війка.
Дворя́н, -на́, м. = Дворянин. Люблю, мамо, дворянина.... казав дворян — любить буду.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга.
З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться.
Підсукувати, -кую, -єш, сов. в. підсука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить, подворачивать, подворотить (рукава, брюки). Штани вибійчані, підсукані аж до колін.
Фуфловиця и фуфулиця, -ці, ж. = фуфалиця.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. .