Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позливати

Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛИВАТИ"
Ґавеня́, -ня́ти, с. Вороненокъ. Ґава й говоре: шо хоч візьми, тіко не руш моїх ґавинят. Драг. 272.
Замере́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть узорами, рѣзьбой.
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
Змордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Измучиться, изнуриться.
Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Козацьку каразію та кожухи. К. ЦН. 238.
Невкміту нар. Не въ примѣту, не замѣтилъ. Невкміту мені — чи вони били його, чи ні: чув тілько, що кричало щось, а нічого не бачив. Новомоск. у.
Понагортати, -та́ю, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ). Люде, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть. Св. Л. 213.
Порадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Порадоваться. Німці не порадуються нашому безголов'ю. Стор.
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині К. ХП. 97.
Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ном. № 3731. Ув. чумище. Чуб. І. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.