Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позичайло

Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧАЙЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧАЙЛО"
Бджоляний. Cм. бджолиний.
Брижі Cм. брижа.
Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Гарманувати, -ную, -єш, гл. = гарманити. Гармануєм, в мішки набіраєм. Грин. ІІІ. 566.
Докача́ти Cм. докачувати.
Ільняк, -ка, м. = ілем. ЗЮЗО. I. 140.
Круглобокий, -а, -е. Круглый, шарообразный. Земля круглобока, така точнісінько, як кавун. Ком. і. 7.
Локтьови́й, -а́, -е́ Локтевой.
Шлея, шлеї, ж. Шлея. Ум. шлейка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИЧАЙЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.