Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна.
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли.
Клячати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Стоять на колѣняхъ. 2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою.
Невстрійливий, -а, -е. Безпокойный, шаловливый. Ну, та й невстрійливі діти в Оліхвера! Вскочили в город, потоптали огудину. Став пригадувати пісню за піснею, що бабусі й дівчата йому; дитині, шепотали замісць котка, аби спало, аби вгамувалось невстрійливе.
Осмеркнутися, -неться, гл. безл. = осмеркнути 2. Осмерклось; приїхали старости і молодий увійшов.
Порозворювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и розворити, но о многихъ телѣгахъ.
Потемок, мку, м. Темнота. Оскресни Боян, світлий наш співаче, чому так довго в потемку ночуєш?
Поцят, -ти, ж. Что либо особенно красивое. Яка поцят яліця!
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка.
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Не йде на шлунок, та й годі. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце.