Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блигий, -а, -е. = Блигомий. А тепер плентайся до Ґудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. І. 116.
Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Гарак, -ку, м. Ромъ. МУЕ. І. 110.
Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II. Маркев. 74.
Дри́сля, -лі, ж. 1) Поносъ. Закр. 2) раст. см. пшінька. Лебед. у.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист. Харьк.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Пом'якчити, -чу́, -чи́ш и пом'якши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Размягчить, сдѣлать мягтимъ. Велика буває чубанина навкулачках, а инший довідається, що й молотить не. можна: пом'якчать ребра. ЗОЮР. І. 146.
Роздоймити, -млю́, -меш, гл. = роздіймити = розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.
Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата. К. ЦН. 314.