Буртись! меж., выражающее быстрое паденіе. Дядина заходилась лягати спати, і я вже розбіралась, аж щось буртись у город, буртись, а послі ліса трісь!
Витрачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. витратитися, -чуся, -тишся, гл. — з чого. Издерживать, издержать, потратить безъ остатка. Витратився з грошей, що й на хліб нема. Іде чумак шостьма парами та й витративсь з хліба.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато.
Ослоник, -ка, Ум. отъ ослін.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Скозачити, -чу, -чиш, гл. Оказачить. Скозачені панки.