Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вишкопиртуватися, -туюся, -єшся, гл. То же, что и вишкандибуватися (при игрѣ въ шалакву). КС. 1887 VI. 476.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Знимка, -ки, ж. Льстивая женщина, подлиза. Подольск. г.
Зобгати, -га́ю, -єш, гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. ( Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали. Чуб. V. 539.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Порозохочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и розохотити, но многихъ.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Чопити, -плю, -пиш, гл. Притуплять. Угор.