Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь. Желех.
Вимахати Cм. вимахувати.
Голостьоб, -бу, м. Возвышенное мѣсто безъ растительности.
Горшкови́й, -а́, -е́. Горшечный. Глина горшкова. Вас. 177.
Запина́ння, -ня, с. Завѣшиваніе, закрываніе.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. МВ. (О 1862. III. 57). 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. К. Іов. 61. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. Чуб. V. 133. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. Чуб. V. 345. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток. К. Досв. 109.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Поприсипати, -па́ю, -єш, гл. Присыпать (во множествѣ).
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Чужиня, -ні, об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у.