Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Апо́стольство, -ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любови до ближнього доходило в ній до ентузиязму. К. ХІІ. 8. 2) соб.: апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХІІ. 10.
Вишморгнути Cм. вишморгувати.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Закоси́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоси́чити, -чу, -чиш, гл. Убирать, убрать, украсить цвѣтами голову или головной уборъ. Ой зроблю я косиченьку саму бервінкову, закосичу кресанину свому миленькому. Гол. IV. 448.
Здійми́тися, -му́ся, -мешся, гл. = здійнятися.
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. Мет. 2) об. = маштула. Там такий манула. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Осьмерик, -ка, м. = восьмерик.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Ше нар. = ще. Батька ше на світі не було. Мнж. 123.