Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ).
Ємки́й, -а́, -е́. 1) Хваткій. 2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток.
Заохо́та, -ти, ж. Поощреніе.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза.
Нороха, -хи, ж. Ув. отъ нора.
Пропахатися, -хаюся, -єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі.
