Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий.
Докоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. докори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. Як будеш ти мені сими словами докоряти, не зарікаюсь я тобі самому з пліч голову як галку зняти. Прийшов докорити світові за гріх.
Достарча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Доставлять. Коням достарчали вволю сіна й вівса.
Доткне́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Загалу́нювати, -нюю, -єш, сов. в. загалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымачивать, вымочить или прокипятить въ растворѣ квасцовъ (яйца передъ окраской).
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка.
Каламайковий и каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. Червоні або зелені каламайкові пояси.
Поручча, -чів, м. мн. Перила.
Прирубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Cм. прирубувати.
2) = присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю...
Супонити, -ню, -ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ.