Брижик, -ка, м.
1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики.
2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ.
Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Гукнув: здоров, дядьку! Загомонять самопали, гукнуть гаківниці.
Добива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Добивать, добить. Не добити нам сього вола й обухом. 2) Домолачивать, домолотить хлѣбъ. 3) — ві́ку. Доживать, дожить. Так то я й добиваю свого молодого підкошеного віку.
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Карюк, -ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Пасмистий, -а, -е. = пасемистий.
Сахарець, -рцю, м. Ум. отъ сахарь.
Сокотати, -чу́, -чеш, гл.
1) О курахъ: кричать, кудахтать. Кури крав, у міх клав, кури сокочуть, у міх не хочуть.
2) Болтать, трещать. Не сокочи, жінко. Дітвора сокоче, дітвора клекоче.