Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позадниця

Позадниця, -ці, ж. Задняя половина запаски. Аф. 428. Cм. задниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 254.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАДНИЦЯ"
Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Гузя́! меж. = Гудзя. Вх. Лем. 476.
Засхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = засохти. Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною у ночі засхнеш. Шевч. 327.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Пересохнути. Cм. пересихати.
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Умалькувати, -кую, -єш, гл. Уменьшить. Желех. (Ігн. з Никл., Казки 13).
Швандрикати, -каю, -єш, гл. Говорить на непонятномъ языкѣ. По німецки швандрикат. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.