Гу́си. Cм. Гусь.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Заопирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!.. так він заопирував, вражий син, таки не пішов!
Обичайка, -ки, ж. 1) Ободъ, на который натягивается сито, рѣшето, бубенъ и пр. 2) Деревянный или лубяной ящикъ, покрывающій въ мельницѣ или ручной мельницѣ верхній жерновъ и удерживающій муку.
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх.
Приневолювання, -ня, с. = примушування.
Пропищати, -щу, -щи́ш, гл. Пропищать.
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. Я розізливсь та й ударив.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.