Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Квилина, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині!
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
