Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позагівлятися

Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИСЯ"
Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. Рудан. І. 69. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Шевч. Дружки без'язикі. КС. 1883. II. 392. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої. К. (О. 1861. IV. 30).
Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Квилина, -ни, ж. Плачъ, стенаніе. Ненько моя, ненько, мала-сь мя єдину, — дала-сь мене, ненько, навіки в квилину. Гол. III. 319.
Левиний, -а, -е. = лево́вий. О Боже! потрощи їм зуби, кріваві щелепи левині! К. Псал. 132.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Харсонка, -ки, ж. Родъ овчины. Вас. 154.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАГІВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.