Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позавалювати

Позавалювати, -люю, -єш, гл. Обрушить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАВАЛЮВАТИ"
Бунт I, -ту, м. 1) Связка, пукъ (нитокъ, шелку, табаку и пр.). 2) мн. Шесть большихъ струнъ на бандурѣ. КС. 1882. VII. 282. Ум. бунтик, бунтичок.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Лавр. 2. Вже погоня її догонила. Млр. л. сб. 283. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях. Рудч. Ск. І. 43.
За́годя нар. = загоді.
Калугирь, -ря, м. Монахъ. Калугирю, каже (до ченця): що то це ти робиш? Рудч. II. 201.
Лебединий, -а, -е. Лебяжій. Стор. II. 25. Дай тобі, Боже, лебединий вік. Ном.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Намуштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно долго пробыть на ученьи (о солдат.). 2) Дисциплинироваться.
Скоренити Cм. скореняти.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Грин. III. 96. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Ном. № 2696. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Чуб. V. 363. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. Мет. 37. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? Шевч. спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17.ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. Левиц. І. 107.дух. Испускать, испустить духъ, умереть. Ном. № 12838. 2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума. Ном. № 5787. 3) Случать, случить (животныхъ). 4)на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана. АД. І. 210.
Четверниця, -ці, ж. Четверка воловъ. Ум. четверни́чка. А в чистім полі близько дороги орет ми плужок четверничкою. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАВАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.