Бізувати, -вую, -єш, гл.
1) Ручаться, утверждать.
2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати.
3) — дарабою. Управлять плотомъ.
Виблискувати, -кую, -єш и вибли́скуватися, -куюся, -єшся, гл. Сверкать, свѣтить. Ясні зорі виблискували на темному небі. Викосив птичку таку гарну, що аж виблискується.
Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Образливо нар.
1) Оскорбительно.
2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх!
Поздірря, -ря, с. Кострика. Будемо поздір'я трясти, на ручники прясти.