Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги.
1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев.
2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Парубки кладуть калачі в бесаги.
3) Писанка съ изображеніемъ бесагів.
Бризкалка, -ки, ж. То, чѣмъ брызгаютъ.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ.
Зіхну́ти Cм. зіхати.
Недотепний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Е, бісів сину, і того недотепний.
Німтур, -ра и німтура, -ри, м. Нѣмой.
Одоробало и одоробло, -ла, с. 1) Громадина, большой, громоздкой предметъ. 2) Высокій неповоротливый человѣкъ. Мамо! — говорила Зося, де ви взяли таке одоробло, а не наймичку? Употребляется какъ бранное слово подобно русскому: чучело.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь.
Тридцятий, -а, -е. числ. Тридцатый.
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
