Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигорювати, -рюю, -єш, гл. = вигоряти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало. Левиц. І. 17.
Виїститися, -їщуся, -стишся, гл. Осуществиться, исполниться. Вх. Лем. 397.
Заме́рзти Cм. замерзати.
Надго́нити, -ню, -ниш, сов. в. надігна́ти, -жену, -не́ш, гл. 1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... Рудч. Ск. І. 44. 2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли. Гол. І. 98.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки. Сим. 216.
Покуштування, -ня, с. Проба, отвѣдываніе.
Посіятися, -сіюся, -єшся, гл. 1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом. Шевч. 652. 2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось. Г. Барв. 115.
Тіпачка, -ки, ж. Трепка. Дамо тобі доброї тіпачки. Полт. у.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Шашина, -ни, ж. Родъ растенія? Ізправлю ей хижку із самой шашини, не треба єй буде на зиму перини. Гол. III. 401.