Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Дістава́тися, -ю́ся, -є́шся, сов. в. діста́тися, -нуся, -нешся, гл. 1) Доставаться, достаться. Закаблукам лиха дам, дістанеться й передам. 2) — до. Добираться, добраться, доѣзжать, доѣхать. Через вороги тяжко до пекла дістатися. Як би його дістатися додому?
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides.
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. На майдані збилось багацько народу. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. — на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Ти на свою худобу тим часом збився б. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. — з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. — бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Пороскришувати, -шую, -єш, гл. Раскрошить, накрошить (во множествѣ).
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Учення, -ня, с.
1) Ученіе.
2) Наставленіе. Колиб то він.... слухав батькового вчення та пожалкував би моїх слізочок.
