Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Капів, -пова, м. Охотничья собака.
Коприва, -ви, ж. = кропива.
Недовчений, -а, -е. Недоученный.
Окомон, -на, м. = оконом. Окомани з батогами. Перед паном окомоном били хлопця макогоном.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю.
Припін, -по́ну, м. Привязь. Гей мої коні в хана на припоні.
Росхита, -ти, об. Имѣющій нестройную походку, ходящій раскачиваясь. Така вже з неї росхита, — як іде, то все росхитується.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Треба понеділкувати, спостити три понеділки.
Турчин, -на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Ум. турчи́нонько.